“Оголошення про роботу: читаємо між рядками.
Днями побачила в групі пост від одного чоловiка, високоосвіченного, з багатим досвідом роботи, з науковими статтями, який поцікавилася, чи є можливість влаштуватися на подібну роботу у Вінніпезі. У першій же відповіді, йому надіслали посилання на Indeed з переліком оголошень про вакансії, в області, що його цікавить. Натхненний товариш радісно вигукнув: «Як багато цікавих позицій!» А в мене серце завмерло. І я вирішила написати цей пост, щоб трохи прояснити ситуацію з таким величезним та чудовим списком робіт для фахівців. На жаль, одразу попереджаю, що цей постбуде не дуже оптимістичним.
Мені буде простіше писати про те, чим я сама займаюся. Але сподіваюся, що зможу на деяких прикладах пояснити загальні тенденції.
Я багато років працюю у галузі охорони природи. Це дуже велика і різноманітна область, що включає і наукові розроботки, і виробництво, і лабораторне тестування і захист навколишнього середовища. Все це можна назвати одним словом – Environmental. І ось задаємо в пошук “Environmental Jobs Winnipeg” і спробуємо розглянути наявні пропозиції.
Для початку ми відкинемо всі сезонні та «студентські» позиції. Сезон, як правило, до кінця літа. А скільки тут лишилося того літа? Поки резюме розглянуть, поки інтерв’ю, поки оформлять… Та й платять за таку роботу, як правило, трохи вище за мінімум, а комарів у полі годувати… Може, для початку і нічого, але людині, у якої в резюме написано « 25 років досвіду», напевно, не найкращий варіант. Крім того, досвідченого фахівця, найімовірніше, вважатимуть overqualified для такої роботи. Ну, студентська робота – зрозуміло, що вона тільки для студентів, які здобувають освіту в даній галузі і наш спеціаліст пiд такI критерiї не пiдходить. Далі, з болем у серці, нам доведеться викреслити позиції, що передбачають роботу в державних організаціях федерального (а можливо і провінційного рівня), включаючи університети. Не то, щоб ці позиції вам зовсiм недоступні. Вони вам поки що не доступні. Отримання роботи в подібній організації обов’язково включає security check або criminal check – фактично, довідку з поліції. А отримати її одразу буде неможливо. Просто на вас навіть файл не завели. Ось проживете в Канаді півроку, тоді, можливо… І то не на всі позиції. Для деяких позицій буде питання «Чи проживали ви за кордоном понад півроку протягом останніх п’яти років?» Так, звичайно, що всі, хто прибуває з України, проживали за кордоном Канади. Тоді місцева влада має зв’язатися з українською владою і отримати від неї інформацію у стилі «не був, не залучався, не примав участі». Ну, якось, отак … Можливо, якщо ви привезете з собою подібну довідку, то її приймуть, але не знаю, не впевнена.
Ще один момент, на який потрібно враховувати. Незважаючи на те, що в оголошенні вказується, що подаватися на позицію має право будь-яка людина, яка має дозвіл на роботу в Канадi, перевагу при прийомі, найімовірніше, буде надано кандидату, який вже є громадянином Канади. Просто, людина, яка отримала громадянство, вже як би, довіла свою лояльність країні та Її Величнiсті. Звичайно, якщо ви, просто «з глузду з’їхати» якийсь спецiалiст, отримати якого мріють кращі університети світу, то виняток може бути зроблено. Наступний момент – ваша освіта. Вона, звичайно, прекрасна, але вона не канадська. Тут же навіть між провінціями виникають складнощі (Манітобський диплом не так що б дуже зізнається в Онтаріо і навпаки), а вже диплом із-за океану, тим більше … Я була знайома з жінкою, якій не вдалося влаштуватися за професією, незважаючи на диплом Сарбони. Втім, вона за це не шкодувала, на мою думку. Тримала невеликий B&B і була задоволена життям.
Звичайно, згодом, ви зможете підтвердити свою освіту, добрати деякі курси, якщо в цьому буде потреба, набути канадського досвіду та, можливо, отримати роботу своєї мрії. Однак, потрібно бути дуже наївною людиною, очікуючи, що вам таку роботу нададуть одразу після прибуття.
Ну і останнє з приводу роботи в державній установі – на всі такі позиції потрібні рекомендації від професіоналів. Зазвичай не менше трьох. Навіть якщо ви привезете з собою рекомендаційні листи з минулої роботи, я особисто не впевнена, що співробітник HR захоче телефонувати вашим колегам, як це зазвичай роблять тут. З людьми проводиться бесіда (природно, англійською), їм задаються питання та очікуються відповіді. Відмінно, якщо людина, яка видала вам листа, легко говорить англійською, та ще будучи збудженою о 2 годині ночі. Ось проблема різници в часі чомусь нікому в HR на думку не спадає:) . Аел не лякайтесь, з Манітоби пізніше за півночі навряд чи зателефонують, а ось із Ванкувера — запросто.
Гаразд, Бог із ними, із цими прекрасними позиціями у шикарних наукових центрах. Адже є й у приватних компаніях позиції не гірші. Директор відділу, менеджер лабораторії, аналітик 4-го класу, нарешті. Подаємо резюме, чекаємо відповіді … а ось немає ни дзвiнка, ни листа…. Або, щоб не так песимістично, нехай вам зателефонували i запросили на інтерв’ю. Все пройшло чудово, але за кілька днів надійшов лист «Вибачте, ми обрали іншого кандидата». І ось, скажiть будь ласка, чим цей інший кандидат за вас кращий? Та нічим! Може, навіть гірший, але ця позиція з самого початку під ньогоi відкривалася. Це як? – запитаете ви. Пояснюю.
Колись, давно, років п’ятнадцять тому, в компанію прийшов молодий випускник коледжу і почав працювати лаборантом, майже за мінімальну зарплату. Він мотався лісами та болотами, годував комарів і жбурляв каміння в ведмедів, збираючи зразки для дослідження. Згодом був допущений до роботи в лабораторії, ночей не спав, за свої гроші брав додаткові курси в Університеті, дуже старався. Поступово ріс разом із компанією, переживаючи всі її злети та падіння. Повільно, але впевнено просувався службовими сходами. Вивчив усі методи.Освоїв будь-яку техніку. Навчив пару десятків молодих спеціалістів. Довго чекав, коли старий начальник відділу піде на пенсію. І ось – здійснилося. Місце вільне і він його (цілком справедливо) може отримати. Колеги вже вітають, але він скромно відповідає, що йому ще потрібно пройти інтерв’ю. Так, за законом, компанія зобов’язана зробити заяву про позицію що звільнилася open for public, тобто розмістити оголошення на тому ж сайті Indeed. Де ви його i знайшли. Більше того, вони навіть мають провести інтерв’ю з кандидатами. Хтось, щоб не ризикувати, запросить на це інтерв’ю, якихось явно програшних, кандидатів. А хтось, навпаки, запросить вас, бо iм просто цікаво поговорити з розумною людиною, а там, хто знає, може ви у них і працювати погодитеся. Лаборантом, звичайно, трохи вище мінімалки. А позицію реально отримає їхній кандидат. І не можу сказати, що це несправедливо. Він п’ятнадцять років йшов до цієї позиції. І офіційно причепитися нема до чого, бо це саме він (а не ви) знає специфіку роботи, має досвід саме у цій сфері діяльності, чудово знає колектив і, можливо, фірма навіть гроші в нього вклала, сплативши курси з менеджменту. А ви – темна лошадка… А що як вас колектив не прийме, або, раптом ви все переінакшувати почнете, а вони свою систему десятиліттями створювали.
Але ж ви про це не знаєте і починаєте думати, що це з вами щось не так. Все з вами так, просто це був не ваш варіант.
І що тепер робити, запитаєте ви, чи не подаватися на подібні позиції? Подаватись, обов’язково подаватись! По-перше, ніхто не виключае щасливого випадку, по-друге, це чудова практика написання резюме та проходження інтерв’ю (просто безкоштовний урок якийсь), є шанс побачити саме підприємство (іноді кандидату можуть влаштувати невелику екскурсію), познайомитися з людьми, поговорити з ними «своєю» профессiйною мовою, а там, хто знає, можливо з вами зв’яжуться, коли відкриється наступна вільна позиція. Багато компаній зберігають резюме кандидатів від півроку до року.
Днями побачила в групі пост від одного чоловiка, високоосвіченного, з багатим досвідом роботи, з науковими статтями, який поцікавилася, чи є можливість влаштуватися на подібну роботу у Вінніпезі. У першій же відповіді, йому надіслали посилання на Indeed з переліком оголошень про вакансії, в області, що його цікавить. Натхненний товариш радісно вигукнув: «Як багато цікавих позицій!» А в мене серце завмерло. І я вирішила написати цей пост, щоб трохи прояснити ситуацію з таким величезним та чудовим списком робіт для фахівців. На жаль, одразу попереджаю, що цей постбуде не дуже оптимістичним.
Мені буде простіше писати про те, чим я сама займаюся. Але сподіваюся, що зможу на деяких прикладах пояснити загальні тенденції.
Я багато років працюю у галузі охорони природи. Це дуже велика і різноманітна область, що включає і наукові розроботки, і виробництво, і лабораторне тестування і захист навколишнього середовища. Все це можна назвати одним словом – Environmental. І ось задаємо в пошук “Environmental Jobs Winnipeg” і спробуємо розглянути наявні пропозиції.
Для початку ми відкинемо всі сезонні та «студентські» позиції. Сезон, як правило, до кінця літа. А скільки тут лишилося того літа? Поки резюме розглянуть, поки інтерв’ю, поки оформлять… Та й платять за таку роботу, як правило, трохи вище за мінімум, а комарів у полі годувати… Може, для початку і нічого, але людині, у якої в резюме написано « 25 років досвіду», напевно, не найкращий варіант. Крім того, досвідченого фахівця, найімовірніше, вважатимуть overqualified для такої роботи. Ну, студентська робота – зрозуміло, що вона тільки для студентів, які здобувають освіту в даній галузі і наш спеціаліст пiд такI критерiї не пiдходить. Далі, з болем у серці, нам доведеться викреслити позиції, що передбачають роботу в державних організаціях федерального (а можливо і провінційного рівня), включаючи університети. Не то, щоб ці позиції вам зовсiм недоступні. Вони вам поки що не доступні. Отримання роботи в подібній організації обов’язково включає security check або criminal check – фактично, довідку з поліції. А отримати її одразу буде неможливо. Просто на вас навіть файл не завели. Ось проживете в Канаді півроку, тоді, можливо… І то не на всі позиції. Для деяких позицій буде питання «Чи проживали ви за кордоном понад півроку протягом останніх п’яти років?» Так, звичайно, що всі, хто прибуває з України, проживали за кордоном Канади. Тоді місцева влада має зв’язатися з українською владою і отримати від неї інформацію у стилі «не був, не залучався, не примав участі». Ну, якось, отак … Можливо, якщо ви привезете з собою подібну довідку, то її приймуть, але не знаю, не впевнена.
Ще один момент, на який потрібно враховувати. Незважаючи на те, що в оголошенні вказується, що подаватися на позицію має право будь-яка людина, яка має дозвіл на роботу в Канадi, перевагу при прийомі, найімовірніше, буде надано кандидату, який вже є громадянином Канади. Просто, людина, яка отримала громадянство, вже як би, довіла свою лояльність країні та Її Величнiсті. Звичайно, якщо ви, просто «з глузду з’їхати» якийсь спецiалiст, отримати якого мріють кращі університети світу, то виняток може бути зроблено. Наступний момент – ваша освіта. Вона, звичайно, прекрасна, але вона не канадська. Тут же навіть між провінціями виникають складнощі (Манітобський диплом не так що б дуже зізнається в Онтаріо і навпаки), а вже диплом із-за океану, тим більше … Я була знайома з жінкою, якій не вдалося влаштуватися за професією, незважаючи на диплом Сарбони. Втім, вона за це не шкодувала, на мою думку. Тримала невеликий B&B і була задоволена життям.
Звичайно, згодом, ви зможете підтвердити свою освіту, добрати деякі курси, якщо в цьому буде потреба, набути канадського досвіду та, можливо, отримати роботу своєї мрії. Однак, потрібно бути дуже наївною людиною, очікуючи, що вам таку роботу нададуть одразу після прибуття.
Ну і останнє з приводу роботи в державній установі – на всі такі позиції потрібні рекомендації від професіоналів. Зазвичай не менше трьох. Навіть якщо ви привезете з собою рекомендаційні листи з минулої роботи, я особисто не впевнена, що співробітник HR захоче телефонувати вашим колегам, як це зазвичай роблять тут. З людьми проводиться бесіда (природно, англійською), їм задаються питання та очікуються відповіді. Відмінно, якщо людина, яка видала вам листа, легко говорить англійською, та ще будучи збудженою о 2 годині ночі. Ось проблема різници в часі чомусь нікому в HR на думку не спадає:) . Аел не лякайтесь, з Манітоби пізніше за півночі навряд чи зателефонують, а ось із Ванкувера — запросто.
Гаразд, Бог із ними, із цими прекрасними позиціями у шикарних наукових центрах. Адже є й у приватних компаніях позиції не гірші. Директор відділу, менеджер лабораторії, аналітик 4-го класу, нарешті. Подаємо резюме, чекаємо відповіді … а ось немає ни дзвiнка, ни листа…. Або, щоб не так песимістично, нехай вам зателефонували i запросили на інтерв’ю. Все пройшло чудово, але за кілька днів надійшов лист «Вибачте, ми обрали іншого кандидата». І ось, скажiть будь ласка, чим цей інший кандидат за вас кращий? Та нічим! Може, навіть гірший, але ця позиція з самого початку під ньогоi відкривалася. Це як? – запитаете ви. Пояснюю.
Колись, давно, років п’ятнадцять тому, в компанію прийшов молодий випускник коледжу і почав працювати лаборантом, майже за мінімальну зарплату. Він мотався лісами та болотами, годував комарів і жбурляв каміння в ведмедів, збираючи зразки для дослідження. Згодом був допущений до роботи в лабораторії, ночей не спав, за свої гроші брав додаткові курси в Університеті, дуже старався. Поступово ріс разом із компанією, переживаючи всі її злети та падіння. Повільно, але впевнено просувався службовими сходами. Вивчив усі методи.Освоїв будь-яку техніку. Навчив пару десятків молодих спеціалістів. Довго чекав, коли старий начальник відділу піде на пенсію. І ось – здійснилося. Місце вільне і він його (цілком справедливо) може отримати. Колеги вже вітають, але він скромно відповідає, що йому ще потрібно пройти інтерв’ю. Так, за законом, компанія зобов’язана зробити заяву про позицію що звільнилася open for public, тобто розмістити оголошення на тому ж сайті Indeed. Де ви його i знайшли. Більше того, вони навіть мають провести інтерв’ю з кандидатами. Хтось, щоб не ризикувати, запросить на це інтерв’ю, якихось явно програшних, кандидатів. А хтось, навпаки, запросить вас, бо iм просто цікаво поговорити з розумною людиною, а там, хто знає, може ви у них і працювати погодитеся. Лаборантом, звичайно, трохи вище мінімалки. А позицію реально отримає їхній кандидат. І не можу сказати, що це несправедливо. Він п’ятнадцять років йшов до цієї позиції. І офіційно причепитися нема до чого, бо це саме він (а не ви) знає специфіку роботи, має досвід саме у цій сфері діяльності, чудово знає колектив і, можливо, фірма навіть гроші в нього вклала, сплативши курси з менеджменту. А ви – темна лошадка… А що як вас колектив не прийме, або, раптом ви все переінакшувати почнете, а вони свою систему десятиліттями створювали.
Але ж ви про це не знаєте і починаєте думати, що це з вами щось не так. Все з вами так, просто це був не ваш варіант.
І що тепер робити, запитаєте ви, чи не подаватися на подібні позиції? Подаватись, обов’язково подаватись! По-перше, ніхто не виключае щасливого випадку, по-друге, це чудова практика написання резюме та проходження інтерв’ю (просто безкоштовний урок якийсь), є шанс побачити саме підприємство (іноді кандидату можуть влаштувати невелику екскурсію), познайомитися з людьми, поговорити з ними «своєю» профессiйною мовою, а там, хто знає, можливо з вами зв’яжуться, коли відкриється наступна вільна позиція. Багато компаній зберігають резюме кандидатів від півроку до року.
Хай щастить!”
#канадапростіречі
#канадапростіречі
